Голос-Інфо

A+ A A-

Який патронний завод потрібен Україні?

Оцініть матеріал!
(2 голосів)

Із втратою на початку російської агресії 2014 року єдиного патронного заводу в Луганську перед Україною постала проблема щодо відновлення власного патронного виробництва. Відтоді, пов’язані з цим питання регулярно обговорювалися нашими політиками, військовими та експертами у вітчизняних ЗМІ.

Проте конкретного обрису шляхи вирішення проблеми набули лише влітку поточного року, коли Рада національної безпеки і оборони України ініціювала виділення 1,4 млрд гривень на закупівлю обладнання та будівництво заводу з виробництва боєприпасів.

Своєю чергою, ми спробували розібратися, який сенс зазвичай вкладають у термін «завод з вироблення патронів» і що собою уявляє таке підприємство? Адже під терміном «виробництво» можна розуміти як повноцінний випуск боєприпасів та їх основних елементів на новому підприємстві, так і «складальне виробництво» з вже готових компонентів, вироблених іншою фірмою і швидше за все навіть в іншій країні.

Перед початком будівництва патронного заводу необхідно чітко розуміти, для вирішення яких завдань він призначений. Наразі Україна опинилася в дещо нестандартній ситуації. З одного боку, підрозділи української армії та інших силових структур досі озброєні стрілецькою зброєю радянського виробництва, запаси патронів для якої на складах за роки бойових дій на Донбасі помітно порідішали та потребують поповнення, а з іншого боку – задекларований курс на вступ до НАТО змушує вже сьогодні думати про майбутнє переозброєння війська та перехід на калібри Північноатлантичного Альянсу.

Тому вітчизняний патронний завод передусім має ліквідувати залежність війська від зовнішніх джерел постачання стрілецьких боєприпасів, бути спроможним задовольнити існуючі потреби армії та у перспективі забезпечити переоснащення війська боєприпасами під стрілецьку зброю калібрів стандарту НАТО.

Задекларований курс на вступ до НАТО змушує вже сьогодні думати про майбутнє переозброєння війська та перехід на калібри Північноатлантичного Альянсу

Задекларований курс на вступ до НАТО змушує вже сьогодні думати про майбутнє переозброєння війська та перехід на калібри Північноатлантичного Альянсу

Отже, починаючи патронне виробництво фактично з нуля, маємо унікальну можливість від самого початку зробити все правильно. Зокрема, обрати оптимальний напрямок розвитку своїх систем стрілецької зброї, зважаючи на передовий досвід і кращі напрацювання, накопичені роками конкуренції між системами озброєння колишнього Радянського Союзу та НАТО. Організувати розробку та виготовлення сучасних боєприпасів з підвищеною бронепробивною здатністю, з огляду на постійне вдосконалення засобів індивідуального захисту вояків та схем бронювання техніки. Для цього в головній науковій установі оборонного відомства – Центральному науково-дослідному інституті озброєнь та військової техніки - вже розроблено технічні вимоги (технічні завдання) до боєприпасів, які потрібні нашим Збройним Силам.

Своєю чергою, виробник має виготовити, випробувати та представити військовим боєприпаси із характеристиками, які відповідають технічному завданню, а також надати відповідну конструкторську та технологічну документацію. Важливо, що саме конструкторська документація на патрони і документація щодо технології їх виробництва є визначальною при закупівлі потрібного обладнання та плануванні об’ємів виробництва боєприпасів.

Далі необхідно визначитись із технологією та відповідним обладнанням для патронного заводу. На сьогоднішній день, щоправда, компаній, що мають власні патронні заводи із замкненим циклом виробництва, у світі небагато.

Серед світових лідерів у цій галузі – німецька Fritz Werner, канадська Waterbury Farrel, бельгійська New Lachausee, французька Manurhin, американська Bliss. Послуги цих компаній по зведенню патронних заводів в інших країнах можуть включати: роботу щодо планування цеху, встановлення й налаштування обладнання, а також підготовку персоналу, який буде на цьому обладнанні працювати. Наприклад, в 2000-х роках французька компанія Manurhin «під ключ» збудувала на пострадянському просторі два патронних заводи – в Литві та Узбекистані.

Разом з тим, новий вітчизняний патронний завод відразу ж потрібно орієнтувати й на перспективу виробництва боєприпасів для цивільного ринку та експорту (спортивні та мисливські набої).

Сучасний патронний завод – це підприємство, яке має замкнений цикл виробництва. На ньому з отриманої сировини виготовляють комплектуючі, з яких і складають кінцевий виріб – патрон відповідного типу й калібру. Тобто, щонайменше, гільзу та кулю виробляють безпосередньо на заводі, а інші складові – порох й капсуль можливо закуповувати.

Виробничі потужності сучасного патронного заводу, як правило, представлені 2-3 патронними лініями (окрема для кожного типу (калібру) боєприпасу). Одна така лінія складається з більш ніж 20 одиниць обладнання.

Кожен з верстатів: з виготовлення оболонки кулі, свинцевого осердя чи «сорочки», сталевого осердя, складання кулі та виготовлення гільзи потребує ретельного регулювання для отримання показників точності та густості влучання боєприпасу, які відповідатимуть вимогам замовника. Так, під час наладки нового обладнання (або при перепрограмуванні його на виготовлення інших калібрів) потрібно виробити декілька партій боєприпасів перш, ніж вдасться досягти характеристик по-справжньому бойового патрону.

Обов’язковим для сучасного патронного заводу є також наявність конструкторського бюро (відділ головного конструктора), яке не тільки займається власними розробками боєприпасів, але й здійснює разом с відділом головного технолога авторський контроль за ходом виробничого процесу на підприємстві. Це вкрай важливий момент, адже партії сировини, які надходять від підприємств-постачальників, можуть вирізнятися. Тому потрібно оперативно вносити корективи в налаштування верстатів, в інструмент та технологію виробництва. Всі ці моменти мають враховуватися у конструкторській документації. Для контролю за якістю готових виробів на патронному заводі облаштовують випробувальний центр (лабораторію). До речі, його використовують й представники «військової прийомки».

На міжнародній виставці «Зброя та безпека 2017», що в жовтні ц.р. пройшла в Києві, ТОВ «НВЦ «спецтехномаш», що спеціалізується на виробництві автоматизованих фасувальних ліній та іншого технологічного обладнання, представив обладнання для виготовлення боєприпасів, вузлів, деталей, комплектуючих, інструменту та спеціальної технологічної оснастки набоїв до стрілецької зброї

На міжнародній виставці «Зброя та безпека 2017», що в жовтні ц.р. пройшла в Києві, ТОВ «НВЦ «спецтехномаш», що спеціалізується на виробництві автоматизованих фасувальних ліній та іншого технологічного обладнання, представив обладнання для виготовлення боєприпасів, вузлів, деталей, комплектуючих, інструменту та спеціальної технологічної оснастки набоїв до стрілецької зброї

Не підлягає сумніву, що на патронному заводі, де виробництво ґрунтується на власних технологіях та організовано на своєму обладнанні, де є можливість розвивати виробництво, контролювати та оперативно корегувати виробничий процес, є всі передумови для отримання якісного кінцевого виробу. І це є головною перевагою патронного заводу над складальним виробництвом.

Адже погодьтеся - набагато важче отримати якісний виріб в умовах, коли не можеш контролювати виробничий процес і повністю залежиш від придбаних зовні технологій та виготовлених сторонніми виробниками компонентів патронів. У такому випадку навіть незрозуміло кому дорікати, якщо бойові характеристики виробленого патрону не задовольнять замовника.

До речі, Україна під час бойових дій на Донбасі вже встигла у повній мірі відчути всі недоліки «складального виробництва», при якому більшість компонентів патронів імпортується з-за кордону. Зокрема більшість європейських країн виявили бажання дистанціюватися від поставок предметів військового призначення (у тому числі й компонентів патронів), до країни, яка перебуває в стані війни. Таким чином, фактично зупинилося «виробництво» боєприпасів на державному підприємстві КНВО «Форт» МВС України, яке окрім усього іншого, складало патрони для зброї калібрів стандарту НАТО - 9х19 і 5,56х45.

Наразі розглядається можливість виробництва боєприпасів калібрів від 100 до 155 мм на ДАХК

Наразі розглядається можливість виробництва боєприпасів калібрів від 100 до 155 мм на ДАХК "Артем"

…Звісно, зараз вкотре доволі оптимістичними лунають заяви про те, що в рамках проекту Держбюджету України на 2018 рік з наступного року передбачено фінансування Державної цільової програми створення та освоєння виробництва боєприпасів і продуктів спеціальної хімії на період до 2021 р. Проте нині важливо не зробити помилку. Є ризик, що під інформаційно-димовою завісою розмов про актуальність вітчизняного патронного виробництва де-факто і при наявності бюджетних коштів буде ухвалене рішення лише про складальне виробництво боєприпасів. Так, це виробництво буде цілком придатне для гарної картинки у телевізорі, для гучної, проте одноденної піар-акції. Очевидно, що таке виробництво не зробить нашу армію сильнішою. Навіть більше – закладне підвалили для пониження її бойових спроможностей на полі бою. Це неприпустимо. Бо армії та країні потрібен дійсно сучасний патронний завод.

Джерело: zbroya.info

Add comment


Security code
Refresh

МИ НА YOUTUBE

КУРС ВАЛЮТ

залишайся на зв`язку

    you  vk-new  fc  od  tweet

Вхід

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї без посилання на сайт, суворо заборонено.