Голос-Інфо

Помилка
  • JUser::_load: неможливо завантажити користувача з id: 130
A+ A A-

Тим, що пройшов УКРОП українці показали що можливий реванш олігархів

Оцініть матеріал!
(1 Голосувати)

Місцеві вибори в Україні були шансом продемонструвати зміни, але їх результат показав, що олігархи тримають владу в своїх руках.

Як правило, вибори мера Майамі, Скрантон або Зальцбурга не дуже цікаві міжнародному співтовариству. Але вибори, що відбулися в неділю до органів місцевої влади в Україні стали першим випадком після повстання  в 2013-2014 (тоді був повалений президент Віктор Янукович і змінився уряд), коли українські громадяни отримали можливість проголосувати за зміну керівництва на місцях (у травні 2014 року в окремих районах проходили вибори, і переможці того голосування мали знову брати участь у недільних виборах).

До цих виборів ставилися, в основному, як до референдуму про довіру президенту Петру Порошенку, який звалив на себе рішення монументальної завдання з реформування України відповідно до очікуваннями учасників Євромайдану і їхніх прихильників. Реформи, обіцяні Блоком Петра Порошенка, і його союзниками в парламенті, ледве йдуть. Багато хто підозрював, що його партія втратить основну підтримку. Але, як не дивно, в цілому партія показала гарні результати по країні, лише подекуди  менші, ніж результати минулорічних виборів. Офіційні результати оголошені ще не повністю, але, схоже, прихильники президента зуміли втримати такі ключові позиції, як місця в міській раді Києва.

Схоже, українці звинувачують в уповільненні реформ, в основному, прем’єр-міністра Арсенія Яценюка. Опитування показували таку низьку підтримку його партії «Народний фронт», що та віддала перевагу навіть не виставляти кандидатів на місцевих виборах, щоб не ризикувати позицією. Нищівна поразка на виборах могло б призвести до відставки уряду і призначенням на пост прем’єр-міністра представника більш популярною партії.

Так що в цілому можна сказати, що українці згодні надати президенту більше часу для дій. Найгірші побоювання коментаторів – що повільне просування реформ налаштує українців проти революції і штовхне їх у бік Росії – не виправдалися. Але є й інші свідчення того, що далеко не все йде добре.

Явка виборців за західними стандартами виявилася відносно високою – 46,6% в середньому по країні, що набагато вище середньої явки виборців на американських виборах в органи місцевого самоврядування, яка як правило ледь перевищує 20%. Але в історії незалежної України це була найнижча явка виборців, а це може служити поганою ознакою того, що населення, яке нещодавно пережило невелику революцію, починає втомлюватися від нових лідерів, повільного просування реформ і застою в політичному процесі.

У реальності революція Майдану практично не зачепила органи місцевої влади, які мають найбільший вплив на повсякденне життя українців. Без сумніву, з’явилися численні нові, більш молоді кандидати, зросла громадянська активність, але в цілому залишилася незмінною ситуація, в якій місцева адміністрація вважається особистої вотчиною олігархів чи політичних босів. Цей статус-кво тільки зміцнився після недільних виборів, які виглядали гірше парламентських і президентських виборів 2014 року.

Такі олігархи, як Ігор Коломойський чи Ринат Ахметов, зберігають значний вплив на політику. Їхні величезні статки, нажиті не найбільш чесним шляхом, дозволяють їм спонсорувати одночасно дві-три політичні партії, які здаються непримиренними супротивниками. Для прикладу можна просто порівняти партію Коломойського «Укроп», що дотримувалася проукраїнської позиції, з проросійським рухом «Відродження», яке теж, за чутками, спонсорується цією людиною. Рінат Ахметов, в свою чергу, підтримує залишки старої партії Януковича Опозиційний блок, на якому, таким чином, лежить відповідальність за загибель людей під час демонстрацій  на початку  2014 року.

Два олігархи борються за промисловий центр Дніпропетровськ, де після недільного голосування залишилося два кандидати: Борис Філатов від партії «Укроп», що спирається на підтримку Коломойського, і Олександр Вілкул, якого вважають протеже Ахметова. Результат цього протистояння буде вирішено 15 листопада, і політична боротьба обіцяє бути дуже гострою. Президент Петро Порошенко, теж олігарх, імовірно, віддає перевагу Вілкулу – символу старого режиму, просто на зло Коломойському.

Менш масштабне змагання між різними інтересами і прихильниками реформ у портовій Одесі вилилося в численні порушення на виборах, аж до звинувачень у тому, що деяким виборцям заплатили і наказали голосувати за певного кандидата. За підсумками виборів мера міста були подані судові позови. Спостерігав за виборами російсько-американський журналіст Владислав Давидзон (Владислав Davidzon), який  сказав:

«Мали місце всі порушення, крім прямої крадіжки голосів. Це були брудні вибори».

У місті Маріуполь, розташованому поблизу лінії фронту між українськими урядовими військами і проросійськими сепаратистами, втручання Ріната Ахметова призвело до зриву виборів. Активісти виявили, що бюлетені друкували в його друкарні і зажадали зупинити голосування, попередивши про можливі підтасовки або псуванні бюлетенів. Схожі події в двох інших містах регіону теж привели до перенесення виборів. Дата повторного голосування ще не призначена.

Загалом, недільні вибори виглядали скоріше як повернення до старих, диких, менш демократичних часів. Хоча багато міст уникли таких порушень, як в Одесі, загальна тенденція бентежить.

Українські політики привели свою тактику у відповідність із заявленим бажанням стати більш європейською країною, але при цьому їм досі неясно, як це зробити. Декорації змінилися, але старі персонажі та їх жадібність нікуди не зникли. Порошенко, схоже, зміг купити час на здійснення реформ, яких чекають українці, але вікно його можливостей швидко закривається.

Add comment


Security code
Refresh

МИ НА YOUTUBE

КУРС ВАЛЮТ

залишайся на зв`язку

    you  vk-new  fc  od  tweet

Вхід

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї без посилання на сайт, суворо заборонено.