Голос-Інфо

A+ A A-
Оцініть матеріал!
(5 голосів)

C.Осмолода - г. Пареньки – г.Грофа – с.Осмолода

Загальна протяжність -23 км. Висота Виходу 720 м. Найвища точка -1748 м. Тривалість -2 дні. Складність –середня.

Найпопулярнішою вершиною Верхньолімницьких Горган, безсумнівно, є гора Грофа. Вона відома навіть не дуже досвідченим туристам. І ця популярність цілком  заслужена, адже кожен, хто побуває на ній у добру погоду, буде зачарований чудовими навколишніми краєвидами. Хоча вихід на цю одну з найвищих Горганських вершин (1748 м.) не є легким, але те, що стежки до неї добре марковані і свіжо прорубані у жерепі, та наявність у сідловині будиночка і джерела додає настрою і полегшує мандрівку. Стартуємо на Грофу з Осмолоди. Переходимо міст і йдемо у західному напрямку долиною річки Молоди. Через два кілометри підходимо до гирла правої притоки – потоку Котелець. Тут повертаємо наліво на дорогу, що тягнеться долиною цього потоку в напрямку на південний захід. Дорога поступово повертається на стежку, яка через 6 км. Від гирла Котельця повертає направо вверх і серпантином виводить на полонину Плісце. На ній знаходиться будиночок у доброму стані, а справа від стежки на краю лісу є джерело. З Плісця ми пропонуємо спочатку без спорядження (заховавши речі) вийти на вершину Пареньки (1736 м.). Підйом на неї, розглядання чудових краєвидів у напрямку Молоди, Попаді, Петроса, Сивулі та спуск займе загалом близько 1 години. Повернувшись на Плісце, поповнивши запаси води, вирушаємо на штурм Грофи. Він звідси також досить легкий і приємний завдяки можливості оглядати красу довкілля. У легендах розповідаєть­ся про походження назви «Грофа» та су­сідніх вершин. Угорський граф (тут ви­мовляють «гроф») викрав вродливу дружину священика. Під вершиною Кінь Грофецький він втратив коня, а під Грофою загинув сам. Брат графа повіз бранку далі. Однак жінка, аби не зана­пастити чесне ім'я, наклала на себе руки під горою, яка отримала назву Попадя. З Грофи спускаємося добре второваною стежкою у північ­ному напрямку в сідловину між Грофою і Конем Грофецьким. Там також є невелика по­ляна з будиночком. Від нього у західному напрямку доходи­мо до місця, де колись був Гроф’янський став. Стежка обходить його котлован спра­ва і виводить нас лісом до річ­ки Молода. Подолавши річку вбрід, виходимо в урочище Кругле, а звідти дорогою вздовж Молоди в Осмолоду.

 

Детальніше ... 0
Оцініть матеріал!
(3 голосів)

Татарів - низькогірний кліматичний курорт, який знаходиться на висоті 750 м над рівнем моря.
с.Татарів є надзвичайно довгим - його довжина сягає 25 км вздовж річки Прут. Селище віддалене на 14 км від гірськолижного курорту Буковель (c.Поляниця), 6 км від бугельного витягу в смт. Ворохта, 20 км від курорту м.Яремче.
с.Татарів відпочинок має пряме залізничне сполучення зі Львовом та Івано-Франківськом, добре автомобільне сполучення.
Відпочинок у с.Татарів поєднюють, ще з початку 20 ст., для лікування астми, бронхітів. У селі розташована дача екс-президента України Віктора Ющенка

Детальніше ... 4
Оцініть матеріал!
(4 голосів)

Вперше гуцульське весілля задокументував етнограф Володимир Шухевич. Науковець вивчав Гуцульщину впродовж сорока років. Протягом останніх кількох сотень років обряд гуцульського весілля зазнав певних змін, але і в сучасних умовах він зберіг усі свої основні ознаки.

Гуцульські весілля напрочуд самобутні, багаті на розмаїття пісень, цікаві, захоплюючі, хвилюючі й емоційні сцени словесних діалогів, забав та ігор, приповідок, віншувань. У них - душа горян, багата фантазія й видумка, мудрість і талант. Це - неоціненні скарби, котрі треба берегти й розвивати.

Визначальною ознакою автентичного гуцульського весілля є його основні обряди. Передусім це вбрання князя-молодого і княгині-молодої, дружбів і дружок, батьків і маток та членів родини, інформує rivne1.tv.

Другою важливою ознакою є присутність капели гуцульських троїстих музик, яка виконує основні народні гуцульські мелодії для співу і танців.

І третя ознака –  наявність основних страв гуцульської народної кухні м’ясо-молочного складу.

Виходячи з основного призначення гуцульського весілля – родинно-громадського відзначення важливої події створення нової молодої сім’ї, – на нього запрошують тільки рідних, друзів, сусідів та близьких знайомих батьків і молодих.  Основна частина гуцульського весілля відбувається протягом двох діб (субота і неділя).

До першого його етапу відноситься обряд «Пошиття вінка», який проводиться у четвер до полудня. Майстриня із пошиття весільних вінків (обов’язково заміжня жінка) шиє вінок для молодого чи молодої на сукняній тканині із використанням листя барвінку, леліток і бісеру. Готовий вінок, покладений на хліб в решеті, вона вручає батькам і молодим, одержуючи від них винагороду за працю.

Другий етап – обряд «Зачєнання», під час якого в суботу зранку потрібно вдягнути молодих у весільне вбрання та прикрасити зрубане соснове деревце, яке приносять в дім молодих два хлопці-дружби.  Першими починають прикрашати весільне деревце батьки молодих, які прикріплюють до його вершечка пшеничні колоски і основну паперову квітку-ружу, а дівчата-дружки і хлопці-дружби далі прикрашають все деревце різнокольоровими паперовими квітами. При цьому скрипаль виконує гуцульські мелодії, а дружки і дружби співають обрядові гуцульські  пісні. Весілля вважається розпочатим після того, як батьки покладуть своїм дітям вінок на голову і разом затанцюють перший танець-гуцулку, тримаючи в руках прикрашене весільне деревце.

Наступним важливим етапом є обряд зустрічі весільних гостей, під час якого в суботу на подвір’ї будинку батьки молодих разом із молодими, дружками і дружбами урочисто зустрічають усіх весільних гостей. Під час кожної зустрічі звучить жвава весільна музика і виконуються гуцульські співанки.

Для поїздки до вінчання в церкві використовують кілька пар осідланих і заквітчаних коней, на яких їдуть верхи молоді, дружби і дружки, батьки і матки. За ними йдуть весільні гості, які бажають взяти участь у вінчанні молодих.

Вийшовши з церкви, молоді дивляться на сонце через отвір весільних калачів, розривають їх і частують ними «на щастя» всіх присутніх на вінчанні. Княгиня на церковному майдані перев’язує рушниками весільних батьків і маток.

Наступним весільним дійством є урочиста зустріч молодих на подвір’ї власного будинку. При цьому дружби і батьки знімають молодого-князя і молоду-княгиню з коней, стають в один гурт із весільним деревцем у центрі. Молодих поздоровляють з вінчанням батьки і тричі обходять навколо них.

Заключним етапом гуцульського весілля є обряд «Завивання молодої», під час якого з молодої і молодого знімаються вінки, а молодий завиває на голову молодої хустину. При цьому звучить музика і виконуються обрядові пісні. Потім дружби виносять весільні деревця надвір і прив’язують їх до дерева яблуні біля будинку. Весілля вважається завершеним.

 

 

http://vikna.if.ua/images/n/gallery/27990/ui14203209791__large.jpg

http://vikna.if.ua/images/n/gallery/27990/ui14203209793__large.jpg

http://vikna.if.ua/images/n/gallery/27990/ui14203210012__large.jpg

http://vikna.if.ua/images/n/gallery/27990/ui14203210013__large.jpg

http://vikna.if.ua/images/n/gallery/27990/ui14203210101__large.jpg

 

 

 

 

 

 

Детальніше ... 0

МИ НА YOUTUBE

КУРС ВАЛЮТ

залишайся на зв`язку

    you  vk-new  fc  od  tweet

Вхід

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї без посилання на сайт, суворо заборонено.